Про старе по-новому. Реструктуризація валютних кредитів

Скоро буде два роки, як населенню дали обіцянку прийняти закон про реструктуризацію кредитів, отриманих в іноземній валюті. Проте ситуація до сих пір не врегульована. Потерпають як прості громадяни, так і банки, які у зв’язку із введеним мораторієм не мають права на звернення стягнення на заставне майно, що виступає забезпеченням кредитів у іноземній валюті.

Даний закон має на меті чітко визначити механізм конвертації боргу в національну валюту, розмір відсоткової ставки по кредиту, інструменти зменшення обсягів навантаження на позичальників, списання штрафних санкцій та інші важливі моменти. Він дасть можливість населенню бачити перспективи подальшого обслуговування боргу, а банкам – шляхи визначення дійсно проблемних кредитів та проведення реалізації заставного майна.

Сьогодні у Верховній Раді лежить вже п’ятий проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті №4004-д. Всі попередні не були прийняті. Проте немає гарантій, що і цей проект не відхилять. Схрещування мечів над цими законопроектами більше подібне на звичайні популістські ігри. І здається, байдужість Уряду і

Президента до даної проблеми грають на руку депутатам, які не проти за певних обставин зайвий раз попіаритися.

Що пропонує законопроект?

Відповідність кредиту програмі реструктуризації визначається наявністю однієї з ознак:

• кредит було отримано позичальником для купівлі нерухомого майна або під заставу такого майна;

• отриманий кредит було використано позичальником на купівлю єдиного житла, майнових прав на таке житло або земельну ділянку, на якій в майбутньому мало бути побудовано єдине житло.

• загальна сума заборгованості по кредиту не повинна перевищувати 2,5 млн. грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2015 року.

Проектом закону також передбачено, яка частина боргу має бути банком прощена для різних категорій населення та механізм встановлення відсоткових ставок.

За проведення реструктуризації банки відповідно до даного законопроекту не мають права вимагати сплати комісій на свою користь. Аналогічна норма стосується всіх дій з реєстрації змін у Державних реєстрах (речових прав на нерухоме майно, іпотек тощо) – ці послуги реєстратори повинні здійснювати безоплатно, а розмір плати за внесення змін до договорів іпотек та застави майнових прав не повинен становити більше 500 грн.

Доброю новиною для клієнтів є прощення штрафних санкцій.

На перший погляд, проект виглядає непогано, але є в ньому і недоліки.

Які ж недоліки має проект?

1) під дію закону підпадають лише клієнти, в яких на 01.10.2013 р. немає простроченої заборгованості, інакше, така «прострочка» повинна бути погашена до проведення реструктуризації;

2) дія закону не буде поширюватись на тих позичальників, які вже здійснили конвертацію кредиту на умовах банку до прийняття законопроекту;

3) прощенню підлягають лише штрафні санкції, що виникли в проміжку часу від 01.10.2013 року по день реструктуризації;

4) незрозумілим залишається механізм проведення реструктуризації по кредитам в іноземній валюті, по яким вже прийняті судові рішення;

5) не прописано механізм прощення боргу сім’ям військовополонених та пропалих безвісти, а вони мають чи не найбільший тягар – і моральний, і фінансовий.

Размещено в Новости.